У "Зарваниці є чудотворна ікона і цілюще джерело, біля якого з'являласяБожа Матір"


17 липня 2014 р. 20:10:05

Детальніше: Святитель Андрій, архієпископ Критський
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: Святитель Андрій, архієпископ Критський

Святитель Андрій, архієпископ Критський Святитель Андрій, архієпископ Критський, народився в містечку Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він знайшов дар мови і почав говорити. З тих пір підліток почав посилено вчити Святе Письмо і Богословські науки. У 14 років він віддалився в Єрусалим і там прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив вимогливе, непорочне життя, був лагідний, стриманий, так що всі дивувалися його чеснотам і розуму. Як людина обдарована і знаменита добрим життям, він по закінченні часу був зарахований до єрусалимського кліру і призначений секретарем Патріархії - нотарієм. У 680 році місцеблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Феодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Граду на IV Вселенському Соборі, де він протиборствував єретичним вченням, спираючись на глибокі пізнання православних догматів. Незабаром після Собору він був відкликаний з Єрусалиму до Константинополя і призначений архидияконом до храму Святої Софії, Мудрості Божої. У правління імператора Юстиніана II «685-695» святий Андрій був рукоположений в архієпископа міста Гортіни на острові Крит. На новій терені він засяяв як справжній світильник Церкви, великий ієрарх - Богослов, вчитель і гімнотворець. Святитель Андрій написав багато богослужбових співів. Він став основоположником нової літургійної форми - канону. З складених канонів більш відомий Великий покаянний канон, що містить у власних 9 піснях 250 тропарів і читається у Великий піст. Святитель Андрій Критський прославився майже всіма хвалами Пречистої Діви Марії. Йому також належать: канон на Різдво Христове, трипесні на повечерні, стихири на Стрітення Господнє і багато інших співів. Продовжувачами його гімнографічних традицій були великі церковні піснопівці наступних століть: святі Іоанн Дамаскін, Косма Маумский, Йосип піснопівець, Феофан. Збереглися також навчальні Слова святителя Андрія Критського на деякі церковні свята. Про кончину Святителя серед церковних істориків немає єдиного погляду. Одні називають 712, інші - 726 рік. Він помер на півострові Милитина, повертаючись на Крит з Константинополя, де був у справах Церкви. Мощі його були перенесені до Константинополя. У 1350 богобоязливий російська паломник Стефан Новгородець бачив їх в Константинопольському монастирі в ім'я святого Андрія Критського. http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/128/ https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/17diiyYhwXo

Зарваниця :: Святитель Андрій, архієпископ Критський :: Сподобалось75


13 серпня 2014 р. 21:26:51

Детальніше: Почитання Пресвятої Богородиці [Вчимо Катехизм УГКЦ]
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: Почитання Пресвятої Богородиці [Вчимо Катехизм УГКЦ]

Почитання Пресвятої Богородиці [Вчимо Катехизм УГКЦ] Церква соборно сповідує Марію, Матір Господа нашого Ісуса Христа, Богородицею і Приснодівою і почитає її у святах літургійного року та в іконах. Церква в Богородичних святах молитовно споминає спасенні події життя Богородиці: Зачаття святою Анною[1], Різдво, Введення у храм, Благовіщення, Стрітення та Успення, вбачаючи в ній взірець для нашого зростання у святості. Ікона «Знамення» зображає Христа в лоні Діви – знак, провіщений пророком Ісаєю (пор. Іс. 7, 14). Ікона «Одигітрія» (з грецької Провідниця, Та, яка вказує шлях) зображає Богородицю, яка вказує на Христа – путь, істину і життя (пор. Йо. 14, 6). Ікона «Умилення» (Зворушення) зображає тісне сопричастя Матері і Сина. Ікона «Матері Божої неустанної помочі» описує споглядання Божим Дитям майбутніх Страстей та наголошує на співстражданні Богородиці в страстях її Сина. Ікона «Оранта» (з латинської та, що молиться) зображає Пресвяту Богородицю з піднятими у молитві руками, як заступницю за людський рід перед Отцем Небесним. До Богородиці, першої обожествленої, Церква зі сміливістю звертається словами: «Пресвята Богородице, спаси нас», розуміючи, що спасає благодать Божа, яка діє в ній. Її спокійна й легка, наче сон, смерть у повноті благодаті стала пробудженням до неба і була названа Успенням. Успення Богородиці показане на іконі празника як «народження» для неба: Христос тримає на руках сповиту пеленами душу Марії. У святкуванні Успення Церква ісповідує, що Богородиця у смерті не зазнала тілесного тління, а «переставилася, від землі до небесних обителей переселившись»[2] – тілом і душею була піднесена Господом до небесної слави[3]. Першою з-поміж людського роду Богородиця була прославлена у своєму тілі, що є образом і нашого воскресіння. Богородиця, бувши Матір’ю Життя, переставилася до Життя і «в Успенні світа не оставила»[4]. Її заступництво перед Творцем, яке триває безнастанно, Церква святкує у празнику Покрова Пресвятої Богородиці: «Діва днесь предстоїть у Церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу»[5]. [1] Папа Римський Пій IX буллою Ineffabilis Deus [«Невимовний Бог»] (8 грудня 1854) проголосив догмат про непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії: «Пресвята Діва Марія від самого Свого зачаття особливою благодаттю і привілеєм Всемогутнього Бога, з огляду на заслуги Ісуса Христа, Спасителя роду людського, була захищена від всілякої плями первородної провини» (DS 2803; а також: ккц 491). [2] Мінея, Успення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії (15/28 серпня), Мала вечірня, стихира на «Господи, взиваю я». [3] Пор. Катехизм Католицької Церкви, 966 і 974. Папа Римський Пій ХІІ буллою Munificentissimus Deus [«Всещедрий Бог»] (1 листопада 1950) проголосив догмат про те, що «Непорочна Богородиця Приснодіва Марія, завершивши земне життя, тілом і душею була прийнята до небесної слави». [4] Мінея, Успення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії (15/28 серпня), тропар. [5] Мінея, Покров Пресвятої Богородиці (1/14 жовтня), кондак. Повна версія за адресою: http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/179/ Часткова версія: https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/AgLpdASjBak

Зарваниця :: Почитання Пресвятої Богородиці [Вчимо Катехизм УГКЦ] :: Сподобалось80


Шановні користувачі порталу!

Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.

Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.

Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.

До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.

Дякуємо за увагу. Адміністрація сайту