Свята великомучениця Варвара Свята великомучениця Варвара через мучеництво заради життя вічного. Свята великомучениця Варвара жила і отримала муки при імператорі Максиміані (305-311). Батько її, язичник Діоскор, був заможним і знатним чоловіком в місті Іліополі Фінікійському. Рано залишився вдівцем, він зосередив всю міць щирої любові на власну єдину дочку. Бачачи небувалу красу Варвари, Діоскор прийняв рішення сховати її, приховуючи від сторонніх очей. Для цього він побудував башту, де були присутні лише її язичницькі вчителі. З башти відкривався світ Божий довершений та красивий. Вдень дозволено було дивитися на лісисті гори, на швидкоплинні річки, на рівнини, оброблені різнобарвним килимом забарвлень; вночі гармонійний і величний хор являв уявлення невимовної краси. Скоро жінка стала задавати собі питання про Бога настільки гармонійного і красивого керманича світу. Рівномірно вона зміцнилася в ідеї, що холоднокровні ідоли - твір рук людських, яким поклоняються їх вчителі. Прагнення дізнатися про справжнього Господа заволоділо душею Варвари, і вона прийняла рішення присвятити своє життя йому в дівоцтві. Інформація про її красу поширилася в місті, і майже всі домагалися її краси, однак вона, незважаючи на ніжні вмовляння батька, відмовлялася від шлюбу. Варвара попереджала батька, що його завзятість має можливість закінчитися катастрофічно і розлучити їх зовсім. Діоскор прийняв рішення, що вдача дочки помінявся від закритого життя. Він дозволив їй виходити з башти і віддав дав повну свободу у виборі приятелів і друзів. Жінка зустріла в місті молодих сповідниць віри Христової, і вони відкрили їй викладання про Творця світу, про Трійцю про Ісуса. Через деякий час Промислом Божим в Іліополь приїхав з Олександрії під видом торговця священник. Він вчинив над Варварою таємницю Хрещення. У той час при житлі Діоскора будувалася шикарна сауна. Згідно з указом власника робочі приготовлялись виготовити в ній два віконця на південну сторону. Однак Варвара, скориставшись відсутністю батька, впросила їх виготовити третіє віконце. Над входом в купальню Варвара накреслила хрест, який сильно закарбувався на камені. На кам'яних сходинках парилки зберігся відбиток її стопи, з якого появилося джерело, що явило потім велику лікувальну силу, яку Симеон Метафраст, змальовуючи муки святої мучениці, асоціює з лікувальною міццю потоків Йордану і джерела Силоамського. Як скоро Діоскор повернувся і висловив обурення порушенням наміру споруди, дочка розповіла йому про пізнаного нею Триєдиного Господа, про рятівні мощі Сина Божого і про марність поклоніння ідолам. Діоскор прийшов у гнів, оголив меч і бажав убити її. Жінка побігла від батька, і він кинувся за нею в погоню. Шлях їм перегородила гора, яка розступилася і приховала святу в щілині. З іншої сторони розколини був вихід в вгору. Святій Варварі вийшло зникнути в гроті на іншому схилі гори. Після тривалих і безуспішних розшуків дочки Діоскор помітив на нещастя двох пастухів. Один з них показав йому печеру, де ховалася святая. Діоскор сильно побив дочку, а потім постаив сторожу й довго морив голодом. Зрештою він кинув її правителю міста Мартіану. Святу Варвару сильно катували: її бичували воловими жилами, а подряпини розтирали волосяницею. Вночі у в'язниці свята діва, сильно молилася власному Небесному Нареченому, тоді їй з'явився Сам Спаситель і вилікував її шрами. Тоді святу піддали новим, ще більшим запеклим тортурам. Посеред натовпу, що стояла біля місця катувань мучениці, перебувала жителька Іліополя, християнка Іуліанія. Сердце її сповнилося співчуттям до добровільного мучеництва прекрасної жінки. Іуліанія також побажала потерпіти заради Христа. Вона звучно обумовлювала катувальників. Її спіймали. святих мучениць довго катували: мучили гаками тіло, відхопили груди, голими гнали по місту з знущаннями і побоями. По молитвах святої Варвари Бог послав Ангела, який светозарним одягом закрив наготу святих мучениць. Тверді сповідники віри Христової святі Варвара і Юліанія були обезголовлені. Святу Варвару карав сам Діоскор. Невідворотне покарання Боже не забарилося. Мартіана і Діоскора: було спалено блискавкою. У VI ст. мощі святих великомучениць були перенесені до Константинополя. У XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комніна (1081-1118), княжна Варвара, вступаючи у шлюб з російським дворянином Михайлом Ізяславичем, перевезла їх до Києва. У Київському Володимирському храмі вони спочивають і нині. https://www.youtube.com/embed/_xlrMsvTqjw

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді