У "Зарваниці є чудотворна ікона і цілюще джерело, біля якого з'являласяБожа Матір"


Роздуми на релігійні теми
3 липня 2014 р. 19:31:56

Детальніше: поч. Дев'ятниці до святих апостолів Петра і Павла
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: поч. Дев'ятниці до святих апостолів Петра і Павла

поч. Дев'ятниці до святих апостолів Петра і Павла Дев'ятниця до святого апостола Петра День перший Розважання Симон - рибалка Уявімо, дорогі, ті далекі часи, в яких жив звичайний собі рибалка Симон, як про нього говориться в Євангелії, син Ионин. Які то були прекрасні часи. Не було ні фабрик, ні заводів, електростанцій, автомобілів, хімії різної, мінеральних добрив і тому подібних речей, які в сьогоднішні дні забруднюють повітря, землю, воду і, як висновок, скорочують наше життя. В річках, озерах, морях була чиста, прозора вода, не забруднена нафтою і різними відходами. Водоймища кишіли рибою, споживання якої йшло на користь людині. Рибалки жили за рахунок цієї риби, самі кормилися, продавали, міняли, і так проходило їхнє одноманітне життя. Одним із таких рибалок був Симон - майбутній апостол Петро. Під час ловлі риби було багато часу і він постійно роздумував про Месію, який повинен прийти і спасти рід людський від гріха, прокляття і вічної духовної смерті, яка панувала після гріхопадіння наших прародичів у Раю над родом людським. Думка про Бога, про Месію не давала йому спокою ні вдень, ні вночі. Він працював і молився, молився і працював, і так проходило його життя. «Праця і молитва- ті речі, які подобаються Богові. Праця рук благословенна Богом ще в Раю. В поті лиця твого будеш трудитися і здобувати хліб свій, поки не повернешся у землю, з якої і узятий був»- сказав Господь до першої Людини. Тільки праця рук своїх приносить людині радість. Спекуляція- купи-продай- гріх. Життя за рахунок свого брата у Христі - гріх. Наживатися за рахунок брата свого у Христі - гріх. Обманювати і самому наживатися на цьому обмані - гріх, і це все не принесе користі людині - хвороби, смерть родичів, різні біди і нещастя очікують на людину, що займається спекуляцією. Іде товар за товар. Хто займається спекуляцією- старайтеся вийти з цього «бізнесу», якщо не можете раптово, то поступово. Апостоли жили з праці рук своїх і ця праця приносила їм радість і добробут. Отже, фізична або розумова праця, поєднана з молитвою, приносить успіх і радість людині в цьому земному житті. Святий апостоле Петре, допоможи нам відчути радість у молитві і праці. Навчи нас молитися і трудитися у славу Божу, щоб за тимчасове земне життя ми заслужили собі радість у житті вічному. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до святого апостола Петра Святий апостоле і друже Христів! Звертаюсь до тебе з цією молитвою і прошу твого заступництва за мене перед Творцем нашим і Його Єдинородним Сином і Духом Святим за ті всі прогрішення, які я вчинив(ла) в цьому земному житті: вільні і невільні, свідомі чи несвідомі. Ти, який носив таке саме бренне тіло як і ми, знаєш слабкість людської природи, її неміч, нестійкість, сором'язливість, боягузтво, зраду, прогрішення. Ти, що сам відчув на собі, який страшний гріх (коли тричі відрікся від Христа), які душевні муки приносить він, і знаєш радість розкаяння за нього, допоможи нам звільнитися від наших провин перед Господом. Допоможи нам позбавитися того сорому перед сповіддю, який відчуває кожна людина, допоможи очиститися від гріхів, щоб ми разом з тобою, коли прийде наш час, прославляли Отця і Сина і Святого Духа у Царстві небесному. Амінь Цю молитву читати кожного дня протягом дев’яти днів після розважання. День другий Розважання Знайомство з Учителем У Симона (майбутнього апостола Петра) був брат Андрій, який, у свою чергу, був учнем Івана Хрестителя. На березі річки Йордан Андрій почув слова Івана Хрестителя, що відносилися до Ісуса Христа- «Се Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу». Андрій і ще один учень пішли слідом за Христом і стали Його учнями. Прийшовши додому Андрій сказав своєму братові Симонові: «Ми знайшли Месію, що означає - Христос», - і привів його до Ісуса. Ісус подивився на нього, назвав його по імені і сказав: «Від нині ти будеш зватися Кифа-Петро, що означає скеля-камінь». Ставши учнем Ісуса Христа, апостол так полюбив свого учителя, що готовий був життя віддати за Нього, що він і зробив (зазнав мученицької смерті). Відданість Богові, довіра Йому - ось що потрібно людині-християнинові в цьому земному житті і чого так бракує в теперішній час. Вірити в Бога- це довіряти Йому. Так само, як дитина довіряє своїм батькам. Коли вони (батьки) тримають дитину за руку, то вона знає, що вони приведуть її туди, куди потрібно, і дитині не страшно йти з ними будь-куди. Так само і християнин, живучи згідно і заповідями Божими, немовби тримається за руку свого Небесного Отця і знає, що Господь різними шляхами, може навіть тими, якими ми б не хотіли йти, приведе нас туди, чого око не бачило і вухо не чуло, і про що людина подумати не може, що Господь приготовив для тих, що молять Його. Святий апостоле Петре, допоможи нам довіряти Богові, йти стежками заповідей Його, позбутися гріхів і полюбити Його так, як ти Його полюбив. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День третій Розважання Петрове визнання Подорожуючи з Христом по селах і містах Ізраїльських, Петро бачив, які знамена і чудеса творив Ісус. Разом з іншими учнями, та й усіма тими, хто був очевидцем Христових чудес, дивувався і ще більше переконувався в тому, що Ісус дійсно є Месія, посланий Богом для спасіння роду людського. Коли Христос запитав своїх учнів: «За кого вважає наш народ Сина Людського?», вони ж відповіли: «Одні - за Івана Хрестителя, другі -за Іллю, інші- за Єремію або одного з пророків». Він каже до них: «А ви за кого Мене маєте?» А Симон-Петро відповів: «Ти- Христос, Син Бога Живого!» Сказав йому Ісус: «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі виявили це, але мій Отець Небесний. І кажу я тобі, що ти Скеля, і на цій скелі я побудую Церкву Мою, і сили адові не переможуть її. І ключі від Царства Небесного дам тобі, і що ти зв'яжеш на землі - буде зв'язано на небі, а що розв'яжеш на землі - буде розв'язане те на небі». Петрове визнання служить прикладом для нас. Так само повинні ми Господа визнавати всюди, своїм прикладом, поведінкою показувати, що ми є християни, триматися своєї віри, віри батьків і дідів, які в свою чергу унаслідували її від святих апостолів, а ті, як ми бачимо, від Христа. Апостол Павло сказав: «Ми вас навчили всього того, що чули від Христа, і навіть, коли б ангели з неба зійшли і навчали вас чогось іншого, не вірте їм. Святий апостоле Петре, допомагай нам бути ревними послідовниками Господа нашого Ісуса Христа, визнати Його і прославляти тут на землі, щоб Він нас, коли прийде наш час, прославив перед ангелами і Своїм Небесним Отцем. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День четвертий Розважання Петро - учень Христовий Відгукнувшись на поклик Ісуса Христа, Симон послідував за Ним. Це були щасливі три роки його земного життя. В усьому він покладався на свого Вчителя, довіряв Йому, любив і поважав Його. Залишив свою сім'ю, дітей - став учнем Христовим. Він переживав за Христа, коли почув Його слова про те, що Христос має постраждати в Єрусалимі, і каже: «Господи, нехай не станеться це з тобою». «Відійди від Мене, Сатано, бо Мені потрібно виконати всю правду Божу», - сказав Петрові Христос.Знав, що Сатана спокушає Петра, щоб не йти до Єрусалиму. Покинувши все своє майно, рідних і близьких, апостоли йшли в Єрусалим з Христом, щоб із Ним навіть постраждати. Одного разу Петро запитав Ісуса: «От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом». Ісус відказав: «По правді кажу вам: немає такого, щоб дім полишив чи братів, чи сестер, або матір чи батька, або діти чи поле ради Мене та ради Євангелія, і не одержав би в сто разів більше понад, цього часу, серед переслідувань - домів і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, а в віці наступному - вічне життя. І багато хто з перших стануть останніми, а останні - першими». Отже, з цих слів бачимо, що очікує християнина за те, що він йде слідом за Христом, несе свій земний хрест. На першому місці в християнина завжди повинен бути Бог, на другому - сім'я, на третьому - робота чи здобуття на прожиття. Коли ми завжди будемо бачити перед собою Бога, будемо жити так, як Він нам заповідає, то будемо знаходитися під Його опікою і знати все, що з нами стається, стається по Його святій волі і йде нам на користь, це спасіння нашої душі. Святий апостоле Петре, допомагай нам слідувати за Христом, нести Хрест свого земного життя так, як Ти його проніс. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День п'ятий Розважання Петро - захисник Христа Наближався той день і година, задля чого і прийшов Господь наш Ісус Христос на землю. Христос дає останні настанови, наказує приготовити вечерю. На тайній вечері Ісус миє ноги своїм учням - показує смирення і як повинні вони поступати в житті, отже і ми. Петро впирається, але після слів Христових дозволяє Йому мити ноги. На тайній вечері після слів Христових про те, що один з учнів зрадить Його, Петро через апостола Івана запитує в Христа: «Хто саме той учень?» А учнем тим виявився Юда Іскаріот, який за тридцять срібняків зрадив Христа. Після вечері Господь в числі трьох учнів взяв Петра з Собою в Гефсиманський сад, щоб помолитися. В цьому саду після молитви прийшли вояки арештувати Учителя. Петро стає на захист свого улюбленого Наставника, витягує ніж і відрізає вухо одного із слуг. Готовий з мечем захищати Вчителя. Та Господь сказав йому: «Поклади меч у піхви, бо хто візьме меч, від меча і загине. Готовність Петра боронити Вчителя заохочує і нас з вами боронити свого Господа в нашому земному житті. Скільки єресей, лжевчень проповідників, сектантів появилося в сьогоднішні дні. Вони своїми словами розпинають Христа, відводять людей від істинної віри, вони першими приймуть Антихриста, який має прийти в кінці світу, за Месію. Будьмо готові, як і апостол Петро, захистити свого Господа від наклепів неправдивого вчення, від насмішок, від кощунства над святими для християн особами і речами. Святий апостоле Петре, допоможи нам вистояти у вірі в Правдивого Бога і захищати Його і свою віру до самої смерті. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День шостий Розважання Гріх і покаяння Духовне життя досить складне. Життя християнина подібне до того, як альпініст забирається на високу гору. Буває так, що він підіймається на гору без великих зривів і не падає вниз. Але буває і так, що часто падає, але піднімається і знову продовжує свій шлях, бо інакше не досягне вершини. Такою вершиною християнина є Царство Боже, яке силою береться і, хто прикладає зусилля, потрапить до нього. Для апостола Петра таким зривом з гори, що веде до Царства Божого, було те, що він тричі зрікся свого Учителя, сказавши, що не знає Його. Але чистосердечним було його вставання з долини, тобто розкаяння в своєму грісі, і Господь простив його. Господь готовий простити найбільшого грішника, тільки щоб він розкаявся, піднявся з долини гріха і піднімався на гору. Господь простив би і зрадника Юду, але той не хотів припасти до Христа і просити прощення. Будемо пам'ятати, дорогі, який би ви гріх не вчинили, не бійтеся, не соромтеся відкрити його на сповіді, і Господь простить. Гріх- це падіння з вершини, покаяння - це вставання з гріха, з землі. Треба знову починати підніматися, інакше ми не досягнемо вершини - життя вічного в Царстві Небесному. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День сьомий Розважання Отримання Духа Святого Після Хресної смерті Господа нашого Ісуса Христа апостоли були немов би ті вівці, від яких відійшов пастух. Були перелякані, не знали що мають робити, куди йти, як жити. Після свого славного Воскресіння з мертвих Господь з'явився своїм учням і наказав нікуди не відлучатися з Єрусалиму, очікувати Утішителя, який має навчити їх, що мають дальше робити. Давши останні настанови Господь піднявся на небо і через десять днів після Воскресіння на апостолів зійшов Дух Святий у вигляді вогняних язиків, Який укріпив їх і дав знання мов, за допомогою яких вони мали проповідувати Євангеліє по цілому світі. Після сходження Духа Святого на апостолів одразу бачимо різницю в їхній поведінці. Вони стали сміливими, мужніми, готовими віддати життя своє за свого Учителя і Господа. Такого самого Духа Святого ми з вами отримали в тайні Миропомазання під час свого Хрещення. Дух Святий нас проводить , просвічує і освячує, і зберігає на дорозі правди, звичайно, якщо ми не виганяємо Його з себе своїми гріхами. Будемо просити Господа і Бога, щоб він через наші провини не забирав від нас Духа Святого, а повернув нам радість спасіння і Духом могутнім укріпив нас. Святий апостоле Петре, моли Бога за нас грішних. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День восьмий Розважання Проповідь Євангелія Отримавши Духа Святого апостоли пішли по цілому світі проповідувати ту науку, яку отримали від свого Учителя. Для кожного апостола згідно жеребкування були свої країни, де він мав проповідувати. Для апостола Петра це були країни, в яких жили євреї. Він був апостолом для обрізаних. Тяжко було заінтересувати людей, заставити їх повірити в те, що розіп'ятий Ісус являється Сином Божим- Спасителем світу. Але, з допомогою Божою, число вірних росло і Церква Христова поширювалася по світу. Апостоли не жаліли своїх сил, і навіть свого життя задля того, щоб навернути тих заблудлих овець до отари Небесного Отця. Такими самими апостолами повинні бути і ми в теперішньому житті. Бо бачимо як багато появляється вовків в овечих шкурах, які намагаються викрасти овець з кошари - з Церкви, тим самим погубити їх для вічного життя. Своїм прикладом, своїм християнським життям бути світлом, яке вказує дорогу до Царства Божого. «Так нехай просвітиться світло ваше перед людьми, - говорить Господь, -щоб люди бачили ваші добрі справи, прославили Отця нашого, що є на небі». Святий апостоле Петре, допомагай нам стати дійсними християнами-світильниками, що вказують дорогу до Небесного Отця. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. День дев'ятий Розважання Мученицька смерть апостола Петра Майже всі апостоли, а вірніше всі, окрім Івана Богослова, зазнали мученицької кончини. Не минула ця участь і святого апостола Петра. Проповідуючи Євангеліє у Римі - столиці Римської імперії, він бачив, що чекає на тих, які вірять в Ісуса Христа. В той час якраз почалися гоніння на християн. Християн спалювали живцем, кидали диким звірям, робили з них смолоскипи, прив'язуючи до дерев І обливаючи смолою, запалювали. Вірні боялися за апостола Петра, хотіли його охоронити і запропонували перечекати в безпечному місці за Римом. Але коли апостол Петро вийшов за місто, на зустріч йому появився Ісус Христос. Петро запитав: «Куди йдеш, Учителю?» На що Христос відповів: «Іду в Рим, щоб знову постраждати». Зрозумів тоді апостол, що ці слова відносяться до нього, повернувся в Рим і віддався в руки палачам. За проповідь Ісуса Розіп'ятого, його наказали розіп'ята на хресті, але він повважав себе недостойним померти так само, як його Господь, і просив розіп'ята його вниз головою на хресті. Так закінчилося земне життя святого апостола Петра. Прославивши Господа тут на землі, Господь прославив його перед ангелами і своїм Небесним Отцем! Святий апостоле Петре, укріпляй і нас в цьому земному житті, щоб ми так, як і Ти, прославляти Отця нашого, що є на небі, і заслужили собі життя вічне у Царстві Небесному. Амінь. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Петра. Дев'ятниця до святого апостола Павла День перший Розважання Виховання Савла - майбутнього апостола Павла Народився майбутній апостол Павло в знатній родині. Батьки йому дали найкращу на той час освіту. Будучи по національності євреєм він, як і батьки, був римським громадянином, що давало неабиякі переваги над іншими людьми, що населяли Римську імперію. Вихований у фарисейському дусі, сам був фарисеєм. Треба сказати, що фарисеї були ревнителями Мойсеевого закону, зберігали інші заповіді, постили, носили спеціальний одяг, що відрізняв їх від інших людей, користувалися повагою серед іншого населення своєї країни. Він був дійсним сином своїх батьків і слідував їхній вірі. Як бачимо, приклад батьків у вихованні дітей має велике значення. Не потрібно дитину заставляти молитися, виконувати заповіді Божі, коли самі батьки цього не роблять. Дитині не потрібно говорити чи заставляти вірити в Бога. Потрібно давати їм приклад своїм життям і Богові говорити про своїх дітей, всю свою турботу покласти на Бога і Господь допоможе. Святий апостоле Павле, допоможи нам виховати наших дітей згідно з заповідями Божими, щоб вони стали дійсними християнами, практикуючими християнами. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до святого апостола Павла Святий апостоле і мученику за Христа. Ти, який пізнав Істинного Бога і посланого ним у світ Господа нашого Ісуса Христа вже у зрілому віці, переконався, що Той розіп'ятий, якого соромилися євреї, був дійсним Месією, Спаси-телем світу, допоможи нам і тим людям, які не знають Істинного Бога- Тройці Святої, пізнати Його і стати Його послідовниками. Ти, який навчав інші народи, серед яких і є наш народ, навчи нас, і допоможи нам слідувати завіту Господа нашого Ісуса Христа, виконувати Його волю на землі, в нашій мандрівці до неба, щоб за нашу поведінку і наше життя тут на землі унаслідувати життя вічне у Царстві небесному. Амінь День другий Розважання Савл - гонитель християн Виховання Савла дало свої результати. Вихований у батьківській і дідівській вірі, він був ревнителем передань старших. Сам він Ісуса Христа під час Його земного життя не бачив, але багато про Нього чув. Так як книжники і фарисеї не прийняли науку Ісуса Христа, то звичайно, що не прийняв цієї науки Савл, і як ревнитель Мойсеевого закону, став переслідувати перших християн. Коли побивали першого мученика за Христа Архидиякона Стефана, Савл був при цьому вбивстві і схвалював це каменування. Але як говорять святі отці, саме завдяки крові Стефана ми маємо святого апостола Павла. Але поки що Савл - гонитель християн. Бажаючи їх переслідувати всюди, бере в синендріоні спеціальний лист, і їде по християн до Сирії, щоб звідти привести їх, і тут карати. Таким був Савл до свого навернення до християнства. З цього, дорогі, бачимо, як часто помиляються люди, які не знають Істинного Бога і вірять самі не знають у що. Святий апостоле Павле, допомагай нам триматися віри в Істинного Бога-Трійцю Святу і ніколи через наші гріхи не відійти від неї. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День третій Розважання Навернення Савла Дихаючи злобою на християн, Савл йшов до Дамаска - столиці Сирії. Раптом по дорозі в Дамаск він побачив велике світло і почув Голос: «Савле, Савле, чого ти гониш мене?» «Хто ти, Господи?» -запитав Савл. «Я той Ісус, я кого ти переслідуєш». Савл впав на землю і вже не знав, куди йому йти, тому що від світла, яке він побачив, осліп, і ті, що були поруч, попід руки повели його до Дамаска. Так само, дорогі, буває у людському житті. Господь постійно очікує на нас, але ми за своїми клопотами у повсякденному житті не звертаємо на це уваги. І деколи Богові потрібно в чудесний спосіб навернути нас до Себе, але часто це навернення супроводжується для нас поганими наслідками, хоч приносить спасіння для душі. Не заставляймо, дорогі, Господа показувати свою силу, а самі прибігаймо до Нього і просімо прощення за свої провини перед Ним. Святий апостоле Павле, моли Бога за нас грішних. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День четвертий Розважання Савл після навернення Апостол, після чудесного врозум-лення Ісусом Христом, повністю змінив своє ставлення до християн. Сам став християнином і почав проповідувати Ісу-са Розіп'ятого. Але християни спочатку сторонилися його, бо знали, що він - гонитель християн. Учень Христовий Вар-нава привів Савла до апостолів і розповів їм, як він побачив дорогою Господа, і що говорив йому Господь, і як він у Дамаску сміливо проповідував ім'я Ісусове. Після цього Савл три роки пробув у пустелі, де Дух Святий навчив його всього, що проповідував Господь наш Ісус Хри-стос. Тому часто в своїх посланнях апостол говорить, що не плоть і не кров навчили його віри в Істинного Бога, а Сам Господь Духом Своїм Святим укріпив і настановив його на дорозі правди. Так само, дорогі, і ми повинні вести своє життя після того, як ми охрестилися і повірили в Істинного Бога, щоб Своїм життям і своєю поведінкою не засмучувати Бога. Апостол Павло, який прийняв до свого серця Христа, сказав, що «вже не я живу, а живе в мені Христос, і тому бажаю звільнитися від цього тіла і жити з Богом». Так само і ми, що в хрещенні стали храмом для Духа Святого, повинні носити у своєму серці Христа і жити так, як Він нам заповідав. Святий апостоле Павле, допоможи нам стати дійсними храмами Духа Святого і любити Бога, як ти полюбив Його. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День п'ятий Розважання Проповідь апостола Святий апостол по стилю своєї проповіді відрізнявся від інших апостолів. У знаки далася освіта, яку він отримав в юності. Послання його відрізнялися від послань інших апостолів складністю, багато дечого є незрозумілого, що, як говорить апостол Петро, деякі товмачать на свою власну погибель. Святий апостол Павло написав багато послань до різних церков, які він заснував. До наших днів дійшло чотирнадцять послань, які зберігаються в книгах Нового Завіту. Послання апостола дуже корисні для повсякденного житгя, але є місця, які важко зрозуміти, потрібно з'ясовувати в Церкві, щоб не зашкодити своїй душі. Святий апостоле Павле, допоможи нам пізнавати Святе Письмо, його розуміти, ним користуватися, його впроваджувати в наше життя, слідувати за ним, як за дороговказом, який веде нас до вічного життя у Царстві Небесному. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День шостий Розважання Терпіння святого апостола Павла Проповідь апостола супроводжувалася для нього багатьма незручностями. Євреї, які не вірили в Ісуса Христа як Сина Божого, можна сказати, йшли по слідах апостола. Тільки-но апостол починав проповідувати в тому чи іншому місті чи селі, як появлятися його противники і підбурювали знатних євреїв тієї місцевості, а ті, в свою чергу, інших людей, що спричиняло не раз гоніння, побиття і вигнання апостола поза межі населеного пункту. Декілька раз він був битий палицями по 40 раз, побивали камінням і думали, що він помер, викидали за місто. Сам він у своєму посланні до коринфян пише: «Навіть донині терпимо голод і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас- ми благословляємо, гонять нас - ми терпимо, ганьблять нас - ми благаємо. Ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. Так само, дорогі, в сьогоднішні дні поступають з більшістю священиків, які проповідують нам Слово Боже. Вони дають нам духовне, а ми, в свою чергу, повинні підтримувати їх матеріально. Бо це є наш обов'язок- віддавати десятину своїх доходів на храм Божий. Святий апостоле Павле, врозуми нас і допомагай нам стати дійсними жертводавцями, які подобаються Богові, бо сказано у Святому Письмі: «блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» і ще: «рука того, хто дає, ніколи не буде порожньою». Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День сьомий Розважання Арешт апостола Павла Проповідь Ісуса Розп'ятого апостолом Павлом обурювала юдеїв. Вони затримали його в церкві в Єрусалимі і хотіли його вбити. Ця звістка дійшла до тисяцького і він. взявши воїнів і сотників, рушив на них. Вони ж, побачивши тисяцького та воїнів, перестали бити Павла. Павло був арештований тисяцьким і відведений в Кесарію до правителя Фелікса. Цей арешт Павлів продовжувався аж до смерті апостола Павла. Але і під час свого арешту апостол проповідував слово Боже навертаючи все більше і більше людей до віри в Істинного Бога. Бачимо, що ніякі труднощі, навіть арешт, не змусили апостола перестати проповідувати Євангелію, так само і ми повинні своїм прикладом, особистим життям проповідувати свою віру, прославляти свого Небесного Отця. Святий апостоле Павле, допомагай нам в цьому. Амінь Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День восьмий Розважання Подорож під вартою до Риму Більше двох років апостол Павло перебував під вартою в Кесарії. Вимагаючи суду в самого кесаря апостол був відправлений під охороною до Риму. Подорож до Риму була досить довгою. Корабель, на якому вони пливли, зазнав катастрофи, зимували на острові, на якому Павло зцілив від недуги батька начальника острова. По дорозі на пристанях апостола зустрічали вірні і розмовляли з ним, допомагали йому. Сторожа прихильно ставилася до апостола і не забороняла спілкуватися з вірними. В Римі апостол окремо жив з воїном, який був приставлений до нього. Тут у Римі апостол скликам знатних юдеїв і говорив їм про Христа. Одні з них вірили, інші - не вірили. І жив Павло цілих два роки на своєму утриманні і приймав усіх, хто приходив до нього, проповідуючи Царство Боже і навчаючи про Господа Ісуса Христа з усякою відвагою безборонно. Святий апостоле Павле, моли Бога за нас грішних. Допомагай і нам так сміливо і терпеливо проповідувати нашого Спасителя, щоб більше людей дізналося про Істинного Бога і посланого Ним Ісуса Христа. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. День дев'ятий Розважання Кінець земної мандрівки Слово боже не говорить нам про те, чи діждався апостол суду в кесаря (римського імператора). Але передання говорить нам, що за проповідь Ісуса Розп'ятого Сина Божого, апостол Павло зазнав мученицької кончини в 67 році, за імператора Нерона. Йому, як римському громадянину, відрубали голову. По переданню, свята голова тричі підскочила з землі і на кожному місці, де торкнулася землі, зринуло джерело. Так закінчив своє земне життя святий апостол Павло. Прославив Господа тут на землі, за що Господь прославив його на небі. Стараймося і ми, дорогі, так жити, як святий апостол, щоб для нас, як і для нього, Христос був життям, а смерть-знахідкою. Щоби ми трималися своєї віри і ніщо, навіть смерть, не могли заставити нас відректися від неї. «Краще смерть, аніж гріх», говорять святі отці. Отче наш... Богородице Діво... Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь Молитва до св. апостола Павла. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/102/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/2dOmZv4Kqus

Зарваниця :: поч. Дев'ятниці до святих апостолів Петра і Павла :: Сподобалось396


3 серпня 2014 р. 14:15:28

Детальніше: 3 серпня – Преподобних Симеона Юродивого та Івана, пророка Єзикиїла
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: 3 серпня – Преподобних Симеона Юродивого та Івана, пророка Єзикиїла

3 серпня – Преподобних Симеона Юродивого та Івана, пророка Єзикиїла Преподобні Симеон, Христа ради юродивий, та Іван були сирійцями, жили у VI ст. в місті Едес. Змалку вони товаришували. Старший з друзів, Симеон, був неодруженим і жив зі старенькою матір’ю. Іван же нещодавно одружився і жив з овдовілим батьком і молодою дружиною. Обоє друзів були заможними. Коли Симеону виповнилося 30, а Івану – 24 роки, на свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього вони вирушили до Єрусалиму. На зворотньому шляху друзі бесідували про спасіння душ. Коней зі слугами вони відправили вперед, а самі йшли пішки. По дорозі вони натрапили на монастирі біля Йордану. Вони просили Господа вказати, в якому монастирі варто здійснювати монаші подвиги, відкривши його ворота. В той час ігумену Никонові наснилося, що треба відкрити ворота – впустити овець Божих. Друзі побачили відкриті ворота і з радістю увійшли в обитель. Незабаром їх постригли в монахи. Згодом Симеон захотів піти в пустелю і там посилити чернечий подвиг. Іван не хотів покидати товариша і вирішив йти з ним. З благословення ігумена Никона монахи вирушили в пустелю. Там диявол підступно спокушав їх роздумами про покинуті родини, роблячи їх сумними та лінивими. Але побратими підтримували один одного, постійно молилися і строго постили. Незабаром випробування припинилися. Монахи отримали звістку від Бога, що мати Симеона і дружина Івана померли і Господь удостоїв їх Царства Божого. Після цього Симеон та Іван прожили в пустелі 29 років. Тоді Господь звістив, що їм тепер варто служити людям, тобто покинути пустелю і оселитися серед людей. Але святий Іван гадав, що він не настільки високо моральний, як його товариш, і вирішив залишитися на самоті. Симеон вирушив у Єрусалим. Там він поклонився Гробу Христовому і всім святиням. Він ревно молився, аби Гомподь сподобив його служити людям, але так, аби вони його не прославляли. Тому прийшовши в місто Емес, він прикинувся юродивим: дивно поводився, за що його частенько били та ображали. А тим часом він чинив чимало добрих справ: виганяв бісів, зцілював недуги, грішників навертав до каяття, а невірні ставали вірними за його молитвами. Але нікому й на думку не спало б прославляти юродивого. Але святий Іван його дуже шанував. Коли до нього в пустелю приходили люди з Емесу, він направляв їх до юродивого Симеона, який міг дати кращу пораду. За три дні до своєї смерті святий Симеон не появлявся у місті. Він зачинився у своїй хижині, де булла тільки в'язанка хмизу. Цих три дні святий безупину молився. Міські бідняки, що з ним дружили,помітили, що його нема. Вони прийшли до хижини, взяли тіло померлого і занесли на місце, де без відспівування ховали жебраків. Коли тіло несли, жителі чули дивні церковні пісні і не розуміли їх походження. Разом зі святим Симеоном помер і праведний Іван. Святий пророк Єзикиїл походив з єврейського міста Сарір. Він був сином Бузі, від племені Левія, і священиком Бога Вишнього. Під час другої Єрусалимської окупації був забраний Навуходоносором в полон до Вавілону разом з Іоакимом, царем юдейським, названим Єхонією Другим (4Цар.24: 1). Перебуваючи в полоні Вавилонському, ієрей Божий Єзекіїль жив поблизу річки, званої Ховар; і побачив він видіння на тридцятому році життя: він бачив відкриті небеса; з півночі дув сильний вітер і йшла звідти велика і пресвітла хмара, в середині якої рухалося полум'я, а кругом було блискуче сяйво. Ця хмара перетворилася в подобу чотирьох фігур, на вигляд схожих на чисту, розпечену у вогні мідь - людини, лева, тільця й орла. Крім того у них було по чотири крила, а під крилами - людські руки, два крила були простягнені для польоту, двома іншими вони покривали свої тіла; вогонь клубочився між фігурами, і блискавка виходила з вогню. Видно було також чотири великих колеса, по одному при кожній фігурі; колеса ці на вигляд були як камінь таршішу кольору блакитного, як море, із золотим відблиском, виробленим сонячними променями. У цих колесах виднілися ніби інші колеса; всі ці колеса, як би одухотворені, мали в собі силу життя і звідусіль повні були очей, а чотири фігури, здавалося були запряженоі в ці колеса, як до воза, і коли рухалися фігури, рухалися разом з ними і колеса. Під час ходи від крил їх чувся шум і звук, ніби звук великої води, ніби шум багатолюдного натовпу. Коли ж вони стояли, мовчали і крила їх. Так стояли вони й мовчали, коли з висоти доносився голос Божий. Бо над цими чотирма фігурами і колесами виднілося небесне склепіння, і на склепінні - престол, ніби із сапфіру, а на престолі пресвітлий образ людини і кругом нього сяйво на зразок веселки, яка світиться в хмарах в дощовий день. Таке видіння слави Господньої мав святий пророк Єзикиїл. У ньому, по тлумаченню мужів богомудрих і богонатхненних, пресвітлий образ людський на сапфіровиднім престолі прообразував втілення Сина Божого в утробі Пречистої Діви, Яка була одушевленим престолом для воплоченого від Неї Бога, бо дорогоцінний камінь сапфір, схожий своїм світлим кольором на небо і містить в собі, як небо, зірки, золотисті частинки, служить образом Пресвятої Діви Марії, в Якої, як і в небесному єстві, немає жодного пороку; лоно Якої стало просторіше від небес, що вмістило в себе Невмістимого, і Яка, як зірками, прикрашена численними дарами Божої благодаті. Чотири фігури прообразували чотирьох святих . Також і інші духовні таємниці були прообразами у тому чудовому і страшному видінні, при спогляданні якого святий Єзикиїл від жаху впав ниць на землю і чув знову голос, що говорив йому: - Син людський, встань на ноги твої і я буду говорити з тобою. І ввійшла в нього якась невидима сила, яка підняла його з землі і поставила на ноги. Коли пророк з трепетом став , Господь сказав йому: - Син людський! Я пошлю тебе до дому Ізраїлевого, до людей, які засмучують Мене, які образили Мене вони й їхні батьки відреклися від Мене до самого нинішнього дня; це люди, зухвалі душею із жорстоким серцем: до них Я пошлю тебе, і ти скажеш їм слова Мої ; не бійся нікого навіть, якщо вони розлютяться і оточать тебе, як скорпіони (Іез.2 :3-4). Коли Господь це говорив, Єзикиїл побачив простягнуту до себе руку і в ній книжковий сувій; рука та розгорнула перед ним цей сувій, і було в ньому написано всередині і зовні: "Плач, стогін та горе". І сказав йому Господь: - Син людський! З'їж цього сувоя, і йди скажи синам Ізраїлевим те, що Я накажу тобі (Іез.3: 1). Єзикиїл, відкривши уста свої, з'їв цей сувій, і він був в устах його солодкий, як мед. З того часу Єзекіїль виповнився пророчого духу і благодаті, і все, що потім говорив йому Бог, він брав у серце своє. Коли ж стало віддалятися від очей його це чудове видіння, він почув голос, ніби голос численного натовпу, що говорить: - Благословенна слава Господня від місця Його! І знову було до нього слово Господнє, що говорило: - Син людський! Я поставив тебе на варті дому Ізраїля, і ти будеш слухати слово з уст Моїх і будеш навчати їх від Мене. Коли я скажу безбожному: "помреш!", А якщо ти не будеш навчати його і говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої ​​дороги, щоб він живий був, то цей безбожний помре за свою провину, і покараю кров його від рук твоїх . Але якщо ти остеріг несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої ​​дороги, то він помре за свою провину, а ти врятував душу твою. Потім, будучи виведений духом в поле, Єзикиїл знову побачив славу Господню, як і колись, і наказано йому було замкнутися в домі своїм і перебувати в мовчанні до тих пір, поки Господь не накаже йому відкрити уста, щоб говорити і проповідувати слова Божі. В цей час мовчання йому відкрита була майбутня облога і роззорення Єрусалиму халдеями та загибель народу для того, щоб він не тільки словом сповістив про це людям, але щоб зобразив це і ділом: йому наказано було Господом поголити голову свою і бороду і розділити волосся своє, розмірів їх вагами на три частини; одну частину - спалити вогнем перед очима тих людей, які були разом з ним в полоні, іншу частину волосся порубати мечем, а третю - розвіяти за вітром, вказуючи (цим) на те, що гнів Божий, маючи намір покарати в Єрусалимі і у всій Палестині людей Ізраїлевих, які не бажають звернутися до істинного покаяння і не залишають гидот ідолослужіння, розділив їх своїм праведним судом на три частини, щоб кожна частина понесла своє покарання: так, частина людей під час облоги Єрусалима помре від голоду та від зарази, інша частина впаде від меча халдеїв, а третя - розсіється по всесвіту. Все це потім і збулося, оскільки народ єврейський сильно розгнівав Бога, - бо, хоча в ті часи євреї і служили Богу небесному, що вивів праотців їх з Єгипту сильною рукою та витягненим раменом, але звикли з часів Соломона кланятися ідолам, вони і їх не залишали, навіть самі царі, і князі, і судді, і старці були в цьому нечесті. Тому євреї поклонялися і Богу небесному, ті рималися ідолопоклонства і ставили ідолів у храмі Божому, і там, де колись приносилася жертва самому Єдиному Вишньому Богу, там потім одночасно відбувалися ідолопоклонські жертвопринесення і бісам, що було дуже не завгодно Господу, бо уподібнював народ цей до перелюбниці, яка не зберігає вірність своєму істинному чоловікові, але чинить перелюб і з іншими. Тому-то і в Євангелії Господь сказав потім про це народі: "рід лукавий і перелюбний" (Мф.12: 39); і раніше в пророцтві Єремії (Іер.3: 1). Але коли вони не покаялися, Він віддав їх на остаточне розорення халдеям і землю їх віддав на запустіння на сімдесят років. Через ті пророцтва Єзикиїла тримали в кайданах юдеї, як і Господь передрік йому, кажучи: "ось, покладуть на тебе шнури і зв'яжуть тебе ними" (Іез.3: 25). Святий Єзикиїл бачив те, що відбувалося далеко від нього так, як ніби-то воно відбувалося на його очах: ​​перебуваючи у Вавілоні, він бачив те, що відбувалося в Єрусалимі (Іез.8: 11, 16), і говорив про це народу , що був разом з ним в полоні. Одного разу він був перенесений ангелом з Вавилону до Єрусалиму і поставлений в храмі Соломоновому, - бачив там ідолів, що стоять зовні і всередині, як мерзоту запустіння на місці святому і здійснюються в їх честь жертви: бачив, як старші ізраїльські здійснюють кадіння перед кумирами, як священики відвернули обличчя свої від престолу Божого і поклоняються сонцю... Бачив він також славу Божу на зразок тієї, яку він раніше бачив на річці Кевар: вона, розгнівана, збиралася виходити з храму, залишаючи його порожнім. І чув він, як Господь говорив йому: - Сине людський, чи вже не велика то беззаконня, яке, як ти бачиш, творять ці люди? Вони наповнили край насильством і гнівають Мене (і як би змовилися прогнівити і роздратувати Мене); зате і Я помщуся їм у люті Моїй, не пощадить їх око Моє і не помилує, і хоча б вони волали у вуха Мої гучним голосом, - не почую їх. Потім почувся ще сильніший голос Божий, що волав грізно і страшно і так говорив пророку: - Наблизилася помста і загибель місту, і нехай кожен має згубні знаряддя в руках своїх. Коли Господь сказав це, вийшли шість страшних збройних чоловіків з оголеними мечами, серед них і чоловік, одягнений в білі священицькі одежі, який мав при собі чорнильницю і тростину писаря, і сказав йому Господь: - Пройди посеред міста Єрусалима і зроби знак на чолі (чоловіків) рабів моїх, які сумують в серцях своїх, зітхають і плачуть через беззаконня, що чиняться в цьому місті і цих обранців моїх я врятую від покарання. І пішов чоловік в білій священицькій одежі, і ставив знак на чолі тих людей, які вірно служили істинному Богу. Знак цей був грецька буква, звана Тау і схожа на чесний хрест, а слідом за ним послані були ті страшні шість мужів, що були прообразом шести воєначальників халдейських військ, які повинні були прийти з Навуходоносором для винищення Єрусалиму; цим шести мужам сказав Господь: - Ідіть, вбивайте, не щадите, не милуйте ні старця, ні юнака, ні дружини, ні дівчини, ні немовляти, починаючи з освячених ієреїв і старійшин, а на кому є знак Мій, до тих не торкайтеся. І бачив святий пророк в цьому видінні, що вбивали ті мужі всіх людей, як потім і насправді повинно було відбутися. І впав пророк ниць перед Господом, волаючи: - Горе, горе, тяжко мені, Адонай Господи, бо Ти знищуєш залишок Ізраїлю, виливаючи на Єрусалим лють Твою! Після цього він знову побачив того благовидого чоловіка в священичій одежі, який, повернувшись до Господа, сказав: - Я зробив, як мені наказав Ти, Господи. І знову наказано йому було Господом, щоб він, взявши в пригорщі жарини між колесами херувимів, посипав їх на весь Єрусалим на знак того, що він буде знищений халдеями не тільки мечем, а й вогнем. Після цього видіння пророк знову опинився в Халдеї на своєму місці, а бачене ним скоро збулося. Після того як все це збулося, він пророкував про припинення гніву Божого на євреїв, про повернення їх з Вавилона в свою батьківщину і про відновлення і оновлення міста та храму, бо він вдруге був захоплений рукою Господньою в землю юдейську (Іез.40 : 5) уже після того, як Єрусалим був розорений і спустошений, і бачив пророк під час одкровення, що місце, на якому стояв Єрусалим відновлюється, про що докладно написав у його пророчій книзі. Всі ці видіння були таємничим прообразом нашого звільнення від гріха і утворення Церкви Христової: воно повинно було відбутися через воплочення Бога, народженого від Пречистої Діви, Яку цей пророк назвав "вратами ув'язненими" і непрохідними ні для кого, крім Самого Бога (Єз .44:2). Йому ж дано було від Бога одкровення і щодо воскресіння мертвих (Іез.37: 1). Він бачив, ніби рукою Божою він був захоплений і поставлений посеред поля, яке було наповнене безліччю людських кісток, дуже сухих, і всі вони по слову Божому зодягнулися плоттю, і коли увійшов до них дух, ожили і стали на ноги свої, і було їх дуже велика кількість. І сказав Господь: - Я відкрию гроби ваші і виведу вас із трун ваших. Єзикиїл був також і великим чудотворцем; подібно до Мойсея він був роздільником вод. А саме, одного разу, коли при річці Кевар зібралося до нього безліч євреїв, напали на них розбійники, та він своєю молитвою зробив так, що вода річкова розділилася і відкрила сухий шлях переслідуваним людям, щоб вони могли перебігти на інший бік. І пройшов народ єврейський по суходолу, розбійники ж, осмілилися йти за ними тим же шляхом, були покриті водами і загинули. Будучи в Вавілонії суддею над коліном Данів і Гадових і бачачи, що вони не шанують Господа, він наслав на їх селища змій і гадів, які поїдали їх немовлят і худобу. Потім, зглянувшись над ними, він видалив від них цих змій і гадів молитвою. Під час голоду він своїми молитвами до Бога помножив людям їжу в удосталь і смертельно хворого від смерті повернув до життя, сам же потім помер мученицькою смертью. Бачачи, що його єврейський народ, що був разом з ним в полоні, разом з халдеями чинили ідолопоклонництво і безбожні справи, він викривав їх злі вчинки, вмовляв залишити ці беззаконня і погрожував гнівом Божим. Внаслідок цього єврейський старійшина, сповнившись гніву, убив його, розтерзавши його кіньми. Народ, зібравши його розтерзане тіло, поховав його на поле Маур, в усипальниці Сіма і Арфаксада, прабатьків Авраама. І збиралося до могили його безліч євреїв і підносили вони там свої молитви Богу Саваоту, Якому возсилається слава на віки вічні. Амінь. http://www.zarvanycia.іп.укр/articles/get/160/ https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/ZjvIGA_8SmU

Зарваниця :: 3 серпня – Преподобних Симеона Юродивого та Івана, пророка Єзикиїла :: Сподобалось356


Шановні користувачі порталу!

Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.

Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.

Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.

До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.

Дякуємо за увагу. Адміністрація сайту