Чудодійна ікона на окраїні Івано-Франківська зцілила навіть паралізованого у комі Першу прощу до чудодійної ікони Богородиці цієї неділі зорганізовують в Івано-Франківську. Біля святині вже сталося чимало зцілень, ідеться в сюжеті ТСН. Настоятель маленької церкви на вулиці Микитинецькій, де міститься "Матір Божа Ласкава Станіславівська", запевняє – за 4 роки, відколи ікона з'явилася в нього, нарахував уже з півсотні зцілень від страшних хвороб. Одне з них священик узагалі порівнює з "воскресінням". Тяжким пораненням у скроню закінчився невдалий жарт із пістолетом для 19-річного Ярослава Германа. Куля пошкодила мозок. Юнак втратив пам'ять, параліч розбив ліву частину тіла. Поранений впав у кому. За словами батьків, лікарі їм радили лише молитися. "Вони нам говорили, що він, можливо, виживе. Ну, буде інвалід. Можливо, не ходитиме, не говоритиме – це ж уражені дуже важливі ділянки мозку", - розповіла мати пораненого юнака Світлана Герман. Допомоги вона попросила у священика. Той приїхав разом із іконою, яку лишив біля хворого. Того ж дня той почав самостійно дихати та прийшов до тями. Отець Володимир Вінтонів каже, що ікона "Матір Божа Ласкава Станіславівська" у маленькій церковці, що майже на краю Івано-Франківська, є копією чудодійного образу, написаного понад три століття тому. Оригінал свого часу належав вірменській громаді. Його після Другої світової, рятуючи від знищення радянською владою, віряни вивезли до Гданська, у Польщу. "Але найцікавішим є те, що з моменту привезення ікони до Гданська її чудодійні властивості зупинилися", - зауважує священик. Отець Володимир замовив її точнісіньку копію та освятив за всіма церковними канонами. Саме відтворене зображення й почало робити дива. Історія із зціленням Ярослава Германа, запевняє отець Володимир, - лише одна з багатьох. Цієї неділі до ікони "Матері Божої Ласкавої Станіславівської" священник вирішив організувати прощу. Адже саме в останню неділю травня 77 років тому образ коронували найвищою відзнакою католицької церкви. А у майбутньому священник мріє перетворити свій храм, де зберігається ікона, на паломницький центр. "З часом планую побудувати щось екстраординарне. Зробити гарні літні богослужбові майданчики. Наразі дуже зацікавлений долею відпустового центру Олександр Шевченко, керівник чудового курорту "Буковель". Дуже добре було би, якби можна було сконсолідувати тих людей, які можуть спричинитися до того, що в нашому місті постане щось унікальне", - поділився настоятель церкви Святого Івана Хрестителя в Івано-Франківську. Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2014/05/24/106930-chudodiyna-ikona-okrayini-ivano-frankivska-zcilyla-navit-paralizovanogo http://tsn.ua/ukrayina/dovkola-ikoni-bogorodici-na-prikarpatti-formuyetsya-nova-palomnicka-svyatinya-351221.html http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/41/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/d0xbnoqDfZs

Святий Пахомій Великий. Святий Пахомій, є стовпом пустинництва і засновником чернечого гуртожитку в Єгипті. Народився святий Пахомій в III столітті в Тиваїді (Верхній Єгипет) від батьків язичників і здобув хорошу світську освіту. З юності він мав задатки доброї вдачі, був поміркований і розважливий. Коли Пахомію виповнилося 20 років, він був покликаний у війська імператора Константина. Праведний рівноапостольний цар Констанин. Новобранців розмістили в будівлі міської темниці під охороною варти. Місцеві християни прийшли з запасами їжі, годували воїнів і старанно їм служили. Коли молода людина дізналася, що ці люди так чинять заради свого Бога, виконуючи Його заповідь про любов до ближніх, це сильно запало в його чисту душу. Пахомій дав обіцянку зробитися християнином. Повернувшись з війська після перемоги, Пахомій прийняв святе Хрещення, оселився у відокремленому селищі Сенеш і зараз же став вести суворе подвижницьке життя. Відчувши потреба в духовному керівнику, він звернувся до Фиваїдського пустельника Паламона, був прийнятий старцем з любов'ю і став старанно проходити чернечі подвиги за прикладом свого наставника. Один раз, після 10 років пустинного життя, святий Пахомій, йдучи по пустелі, зупинився біля руїн селища Тавеннісі і почув Голос, який наказав йому побудувати на цьому місці монастир. Пахомій розповів про це старцю Паламону, і обидва прийнявши почуті слова за вказівку Божу, вирушили в Тавенніс і почали будувати невелике чернече житло. Праведний старець Паламон благословив початок заснування обителі і передбачив майбутню її славу. Незадовго преподобний Паламон відійшов до Господа. Тоді святому Пахомію з'явився Ангел Божий в образі схимника і вручив йому статут чернечого життя. Скоро до преподобного прийшов його старший брат Іван та оселився разом з ним. Святий Пахомій терпів багато спокус і нападів від ворога роду людського, але всі спокуси святий Пахомій відважно відбивав молитвою до Бога і терпінням. Помаленьку до преподобного Пахомія стали стікатися учні. Усіх їх вражало ревність наставника, який встигав виконувати всі монастирські роботи: обробляв сад, розмовляв з прихожанами, що просили настанови, і служив хворим. Святий Пахомій ввів статут спільного житія, встановивши рівномірність для всіх в їжі та одязі. Ченці обителі мали працювати в призначених ним послухах на загальну користь обителі. У числі послухів було переписування книг. Ченці не повинні були мати власних грошей або приймати що-небудь від своїх родичів. Святий вважав, що слухняність, яка виконується з ретельністю, вище посту і молитви, і вимагав від ченців точного дотримання статуту, суворо караючи порушників. Раз до преподобного Пахомія прийшла його сестра Марія, яка давно хотіла побачити брата. Але строгий монах відмовив їй у побаченні і через воротаря передав їй благословення вступити на шлях чернечого життя, обіцяючи в цьому свою допомогу. Марія заплакала, але вчинила згідно з вказівкою брата. Тавенніскі ченці збудували для неї житло на протилежному березі Нілу. До Марії стали сходитися інокині, і незадовго створилася жіноча обитель з суворим статутом, який був переданий преподобним Пахомієм. Кількість ченців монастиря швидко зростала, що викликало необхідність побудови ще 7-м монастирів поблизу. Кількість ченців доходило до 7000, і всі вони знаходилися під керівництвом преподобного Пахомія, який відвідував усі монастирі і керував ними. У той же час святий Пахомій залишався глибоко смиренним ченцем, який завжди готовий був коритися і приймати зауваження від кожного брата. Суворий і строгий до себе, святий Пахомій мав велике співчуття і поблажливість до недостатньо зрілих духовно ченців. Один із ченців прагнув до подвигу мучеництва, але святий відвертав його від цих прагнень і наставляв безмовно виконувати чернечий послух, приборкуючи в собі гордість і привчаючись до смирення. Однак інок не послухався наставника і пішов з обителі, після чого зазнав нападу розбійників, які під страхом смерті змусили його принести жертву язичницьким богам. У повному відчаї інок повернувся в обитель. Преподобний велів йому посилено молитися вдень і вночі, дотримуватися суворого посту і жити в повному мовчанні. Чернець вчинив згідно з повчанням преподобного, і це врятувало його душу від відчаю. Святий вчив всіляко побоюватися осуду інших і сам боявся навіть у думках засудити будь-кого. З особливою любов'ю ставився святий Пахомій до хворих ченцям. Він відвідував їх, підбадьорював сумуючих, переконував дякувати Господу і покладати надію на Його святу волю. Хворим він послаблював піст, якщо це було необхідно для їхнього одужання. Колись в відсутність преподобного, кухар не готував ченцям вареної їжі, посилаючись на те, що братія любить постити. Замість свого послуху він сплів 500 рогож, але святий не схвалив його вчинку; і в покарання за непослух велів спалити всі виготовлені кухарем рогожі. Святий Пахомій завжди повчав ченців мати надію тільки на допомогу і милість Божу. В обителі якось недостало пшениці. Цілу ніч праведний провів у молитві, а вранці привезли від начальника міста велику кількість хліба для монастиря, не взявши нічого на сплату. Господь бог сподобив преподобного Пахомія дару чудотворення і зцілення хворіб. Йому були відкриті Господом наступні долі чернецтва. Праведний знав, що останні ченці не будуть мати таких ревнощів до подвигів, як перші, будуть ходити як у темряві, не маючи досвідчених керівників. Простягшись на землі, святий Пахомій гірко плакав, волаючи до Господа і просячи милості до них. У відповідь він почув Голос: "Пахомій, пам'ятай про милосердя Боже. Про останні ченців знай, що й вони отримають нагороду, бо їм доведеться страждати від тяжкого для інока життя". Під кінець свого життя святий Пахомій тяжко захворів від колишньої в тих місцях морової хвороби. За ним з синівською любов'ю доглядав його найближчий і улюблений учень святий Феодор (пам'ять 17 травня). Помер преподобний Пахомій близько 348 року у віці 53-х років і був похований на горі біля обителі. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/47/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/w76uiEN460E

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді