25 травня день спомину святих Єпіфанія Кіпрського та Германа Константинопільського Святитель Єпіфаній, єпископ Кіпрський, жив у IV столітті в Фінікії, за походженням був єврей, в молодості одержав гарну освіту. Він навернувся до християнської віри після того, як побачив одного монаха, на ймення Лукіан, який віддав жебракові свій одяг. Вражений милосердям монаха, Єпіфаній просив наставити його в християнстві. Він прийняв Хрещення і пішов у монастир, влаштований його наставником Лукіаном. У монастирі він трудився під керівництвом досвідченого старця Іларіона займався переписуванням грецьких книг, збагачуючись у чернечому житті. Святий Епіфаній за свої подвиги сподобився дару чудотворіння, але, щоб уникнути людської слави, він пішов з обителі в пустелю Спанідріон. Там його захопили розбійники і три місяці тримали в полоні. Своїм словом про покаяння святий привів одного із розбійників до святої віри в Істинного Бога. Коли святого подвижника відпустили, з ним пішов і розбійник. Святий Епіфаній привів його до свого монастиря і хрестив з ім'ям Іоанн. З тих пір він став вірним учнем святого Єпіфанія і ретельно записував життя і чудотворення свого наставника. Чутка про праведне життя святого Єпіфанія поширювалася далеко за межі обителі. Святий вдруге пішов у пустелю разом з Іоанном. Але і в пустелю до нього стали приходити учні. Так виникла нова обитель. Через деякий час святий Епіфаній та Іоанн зробили подорож до Єрусалиму для поклоніння його святинь і звідти повернулися в монастир Спанідріон. Жителі міста Лікії послали до святого Епіфанія ченця Поливія передати їх прохання зайняти єпископський престол замість померлого архіпастиря. Однак прозорливий подвижник, дізнавшись про цей намір, таємно віддалився в пустелю Пафійську до великого подвижника Іларіона (пам'ять 21 жовтня), під керівництвом якого він трудився в молоді роки. Святі два місяці провели у спільних молитвах, а потім Іларіон послав святого Єпіфанія в Саламін. Там єпископи зібралися для обрання нового архієрея замість недавно померлого. Найстарішому з них, єпископу Паппію, Господь відкрив, що єпископом слід обрати ченця Єпіфанія, який прийшов в місто. Коли Єпіфанія знайшли, святий Паппій ввів його до церкви, де з послуху волі учасників собору Єпіфаній повинен був дати свою згоду. Так відбулося зведення на єпископську кафедру Саламіна святого Єпіфанія близько 367 року. Святитель Єпіфаній прославився на архієрейської кафедрі великими ревнощами за віру, любов'ю і милосердям до бідних, простотою вдачі. Він багато зазнав від наклепів і заздрості деяких зі своїх кліриків. За чистоту свого життя святитель Єпіфаній отримав дар бачити під час Божественної літургії зішестя Святого Духа на Святі Дари. Одного разу Святитель, здійснюючи Таїнство, був позбавлений цього видіння. Тоді він покликав одного з кліриків і тихо сказав йому: "Вийди, сину мій, бо ти сьогодні не гідний бути присутнім при здійсненні Таїнства". На цю подію перервалися записи його учня Іоанна, бо він захворів і помер. Подальший опис життя святителя Єпіфанія продовжив другий його учень Полувій (згодом єпископ Рінокірскій). Наприкінці життя святителя Єпіфанія за підступами імператриці Євдоксії і Александрійського патріарха Феофіла викликали до Константинополя на собор, який був скликаний для суду над великим святителем Іоанном Золотоустом. Але святитель Єпіфаній, не бажаючи бути учасником беззаконного собору, покинув Константинополь. Під час плавання на кораблі Святитель відчув наближення своєї смерті, він дав своїм учням останнє повчання - дотримуватися заповіді Божий і зберігати розум від нечистих помислів - і через дві доби помер. Жителі міста Саламіна з риданнями зустріли тіло свого архіпастиря і 12 травня 403 року з честю поховали в нової церкви, зведеної Святителем. Святитель Герман, Патріарх Константинопольський, народився в Константинополі в VII столітті. Батько його, один з перших сенаторів у Візантії, був вбитий за наказом імператора Костянтина Погоната, а його, Германа оскопили і віддали в церковні клірики, де він глибоко вивчив Святе Письмо. За добре життя Герман був поставлений єпископом в місто Кизик. Святитель Герман твердо став на захист православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопольським. Святитель Герман продовжував протистояти іконоборцям, очолюваним імператором-єретиком Львом III Ісавром , проте сили були нерівні, і він змушений був покласти свій омофор у вівтарі на престолі і залишити первосвятительську кафедру. Тоді розгніваний імператор, викритий напередодні патріархом в єресі, послав воїнів, які піддали святого побоям і вигнали з патріаршого будинку. Святитель Герман був патріархом 14 років і 5 місяців і пішов у монастир, де провів останні дні свого життя. Помер святий Патріарх Герман в 740 році, у віці 95-ти років, і похоронений в монастирі Хору в Константинополі. Мощі ж його згодом були перенесені до Франції. https://www.youtube.com/embed/ynzc7Fhqwo4

3 червня споминаємо рівноапостольного царя Костянтна та матір його царицю Олену. Рівноапостольний Костянтин Великий народився в родині імператора Констанція Хлора та його дружини Олени. Оскільки сама Олена була християнкою то і Костянтин виховувався з повагою до християнства, а за правління його батька на теренах західної римської імперії на християн не було об’явлено жодних переслідувань. По смерті його батька Костянтина оголосили імператором Галлії та Британії. Першим ділом опісля того як він зійшов на престол було те що він оголосив свободу на сповідання християнської віри, на землях, що були під його владою. Імператори східної римської імперії Максиміан та Діоклитіан ненавиділи імператора та хотіли позбутися його, імператор же попередив їх та згодом у кількох війнах знищив ворогів своїх. Згодом Костянтин видав Міланський едікт про віротерпимість, а за кілька років і зовсім став єдиним імператором Римської імперії. Згодом він переніс столицю імперії з Риму до Візантії і відмовився від язичництва. Імператор вірив , що лише християнська віра здатна зберегти імперію від розколу. Він почав активно підтримувати церкву та зводити храми, в ньог виникла також і велична ідея віднайти хрест на якому був розпятий Христос. Щоб здійснити цю місію він відправив свою матір, царицю Олену. Хрест був знайдений з Божою поміччю був знайдений 326 року. Сам імператор наказав звести храм над Гробом Господнім. Цариця Олена багато допомагала церкві аж поки не померла в 327 році по Різдві Христовім. Та церква почала рушитись під вливом новостворених єретичних вчень тож зовсім скоро Костянтин скликає перший Вселенський Собор, що потім називатиметься Нікейським. Після собору він ще довго підтримував церкву та прйняв хрещення до якого готувався практично все життя. Помер імператор в 337 році і похований в храмі Апостолів, де йому була заздалегіль приготована гробниця. https://www.youtube.com/embed/NLzWpjrmOK8

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді