У "Зарваниці є чудотворна ікона і цілюще джерело, біля якого з'являласяБожа Матір"


18 травня 2014 р. 17:09:50

Детальніше: Неділя про "Самарянку"
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: Неділя про "Самарянку"

Неділя про "Самарянку" Апостол: Ді 11 19-26,29 - З0 Євангеліє: Йо 4,5-43 У Старому Завіті читаємо: "І став народ сперечатися з Мойсеєм, викрикуючи:" Дай нам води пити!... Для чого це ти вивів нас з Єгипту, щоб спрагою заморити нас і дітей наших, і худобу нашу?»(Вих. 17, 2-3б). Незважаючи на те велике число чудес, які вчинив Творець ізраїльському народу, народ безупинно спокушав Господа своєю недовірою, своїми сумнівами щодо присутності Бога. Людина завжди спрагла і духовної, і звичайної води. Вода насичує підживляє, дає буття: небесне - вічне, земне - фізичне, тілесне. На вислів Бога Мойсей вдарив палицею по скелі - і потекла вода. Це був ще один знак присутності Бога, його небайдужості до свого народу. Він дав цю воду, хоча змушений був би "розсердитися" за скарги людей і прояву їх невдоволення, нарікання(якщо думати по - людськи). У євангельському читанні Господь знову пропонує роздуми про значення води, переводячи це в духовну площину. "Той же, який нап'ється води, якої дам я, - буде повік жити" (Ін 4,14 а). Самарянка відразу побажала цієї води. Особисто Ісус є цією водою, Його вислів - жива і цілюща вода. Він прийшов, щоб послужити всім, освятити і врятувати всіх. Він є даром для кожної людини, Господь бог прийшов" відшукувати і спасти, що загинуло", тобто грішників. Його інтерес і любов не обходять навіть вороже і недовірливо налаштованих людей, тому Він митарів кличе до спасіння, прощає гріхи чужоложніці і вводить розбійника в рай. Син Господній є найбільшим даром Небесного Отця для всіх нас, Отець Небесний дає нам все. Тільки в ньому може задовольнитися кожна людська потреба. Творець першого зробив цей крок назустріч людині, а людині потрібна відкритість, щирість і відкритість на Бога і Його діяння. Згадаймо про відкриту душу жінки - самарянки, коли вона зустрілася з Ісусом Христом. Вона досить швидко повірила Ісусу, хоч не бачила великих Його чудес, таких, як воскресіння мертвих, оздоровлення прокажених, сліпих, паралізованих. Жінка відверта і пізнає правду про себе, приймає сказане про свої падіння і слабкості, до цього часу вона шукала розради і нормального життя в чоловіках, але п'ять попередніх і шостий, з яким перебувала в неправедному зв'язку, не давали їй спокою і радості. Сама сказала, що не має чоловіка, не вважала його таким, і Спаситель підтвердив ці її слова. Ісус вчить її, що шанування, які вона надає Отцю, не доходять до Нього, від того що Отець Небесний не може отримати того, що противно. З одного боку, здається, що самарянка кланяється Богу, з іншого - знаходиться в грішному житті. Не прийме Господь бог служіння від людини, поки він не покається і не стане на благочестивий шлях. Щаслива самарянка, тому що зустріла Бога, що послужило причиною для виходу з грішного стану. Сучасний світ спонукає людину приховувати і маскувати свої "темні справи". Особистість намагається грати роль досконалої особистості, щоб витягти увагу і повагу світу. Коли хтось дає якусь допомогу, то хоче, щоб про це "трубіли" по всіх околицях і телеканалах, - Господь бог вчить давати так, щоб одна рука не знала про благодійність другій. Але як би там, наші слабкості і обмеження виявляються, тому що вони актуальні для кожної людини. Тільки Всевишній - досконалий, а ми за Його ласкою можемо осягнути певну ступінь досконалості, хоча не можна забувати, що Творець любить нас і такими, які ми є. Доброго християнина почуття слабкості принижує, воно нагадує йому про силу і могутність Бога, в якому знаходиться наша правдива сила. До нас спрямовані слова Господні "Досить тобі Моєї благодаті, бо сила моя в немочі (2 Кр 12,9). Самаряни - ворожий євреям народ, але вони увірували в Христа через слова жінки, яка запевнила: "Сказав мені вс , що я робила " ( Ін 4, 39). Ця жінка не просто повірила і прийняла Ісуса як Месію, вона поділилася цим зі своїми ближніми, стала однією з перших Проповідниць серед своїх земляків - і її свідчення дало плоди. Вони не потребували особливих показань або надзвичайних проповідей - повірили жінці на її слово. Чому в часи апостолів "велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа"? (Пор. Ді 11, 216) Так як апостоли не стільки описували, що добрий Господь, милосердний, справедливий, скільки розповідали історію свого життя, до якої увійшов Ісус, давали свідчення вірності Всевишньому. Святий апостол Павло не коливається визнати, що він несамовито гнав Церкву Божу (пор. Гл 1, 13 ). Слуги Божі радістю ділилися своїм досвідом про зміну їхнього життя після зустрічі з Ісусом. Це розповіді конкретного досвіду переживання Христа в житті - не тільки духовного, адже, коли йдеться про апостолів, Ісус з ними їв, відпочивав, вони разом ходили в різні місцевості, спілкувалися, десь ночували, мабуть, і під відкритим небом. Він тужив, плакав, радів - словом, щодня переживав з учнями все. Спаситель разом з ними вирішував проблеми нестачі коштів, їжі тощо. Ми ж часто, однак, не дозволяємо, щоб Ісус жив з нами і в нас. Залишаємо Його в храмах, і нам здається, що Він тільки тут може бути з нами, а ми з Ним. І якщо наше життя зовсім не змінюється, то це знак, що ми не зустріли Спасителя, не вчинили досі так, як Самарянка: "Так коли прийшли до нього Самаряни, то просили залишитися в них. Він залишився" ( Ін 4, 40 ). Марні будуть наші проповіді, молитви, милостині і т.д., Коли будемо говорити про те, чого не пережили, не відчули і коли не живемо Христової наукою. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/31/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/Q8hQKEeNRI4

Зарваниця :: Неділя про "Самарянку" :: Сподобалось434


18 травня 2014 р. 17:52:41

Детальніше: Свята і славна мучениця Ірина
(коментарі, лайки)

  • Зарваниця :: Вікно детальніше :: Свята і славна мучениця Ірина

Свята і славна мучениця Ірина У кожного з нас є власний небесний заступник, ім'ям якого нас назвали під годину таїнства хрещення. Серед нашого народу поширене ім'я праведної мучениці Ірини, на честь якої називаються багато християнських жінок і дівчат. Праведниця Ірина стала християнкою в апостольську пору, була хрещена одним з учнів апостола Павла. Після вона звернула в християнську віру багато людей, а також своїх батьків. Її життя, вона цілком віддала на служіння Богу і заради цього вирішила залишитися дівицею, зафіксовано ще й мучеництвом за віру. Хоча християни давно вшановували св. Ірину, однак про її життя немає достовірної інформації. Старовинні жіттепісці оповідають, що св. Ірина жила в кінці I - поч. ІІ століття, народилася в грецькому місті Мігдоніі. Вона була дочкою македонського князя. Батько з матір'ю її були язичниками. До хрещення св. Ірина називалася язичницьким іменем Пенелопа. Тато, будучи заможним князем, побудував для своєї дочки вишуканий замок, де вона жила в оточенні багатьох слуг, рабів, вихователів і вчителів. Один з її вчителів - Апеліан - був християнином, він часто розповідав Пенелопі про Спасителя Христа, про християнське вчення і давав християнські настанови. Йшли роки і коли Пенелопа стала дорослою, батько з матір'ю почали турбуватися про її заміжжя. Саме в цей час Господь бог повністю змінив буття молодої дівчини. У її кімнаті з'явилися три птахи: голуб з оливковою гілкою, орел з вінком і ворон зі змією. Її вихователь Апеліан пояснив, що це було знамення від Ісуса Христа і розтлумачив це диво. Голуб - значить благодійність дівчат, світ, смиренність, лагідність і цнотливість. Оливкова гілка свідчить про благодать Божу, отриману під час таїнства хрещення як нагороду від Господа. Змія, яку тримав ворон, - диявола, який приноситиме дівчині смуток, скорботи і гоніння. Апеліан зрозумів, що Господь бажає бачити її своєю дівчиною, і їй доведеться перенести багато страждань свого Небесного Жениха. Після цього Пенелопа вирішила назавжди відректися свого язичницького життя, відмовитися виходити заміж і все своє життя покласти на служіння Господу і поширення Його Євангелія. Вона охрестилася і прийняла ім'я Ірина, що в перекладі з грецького означає "мир, благодення". Після того св. Ірина стала переконувати своїх батьків прийняти християнство. Мати раділа, що її дочка стала християнкою, а батько вимагав, щоб Ірина поклонялася також і язичницьким ідолам. І коли св. Ірина відмовилася від цього, то розлючений батько наказав зв'язати дочку і кинути під ноги переляканих коней. Однак коні не завдали їй ніякої шкоди, вони відразу зупинилися, але один з коней кинувся на батька св. Ірини та почав сильно топтати його, а зубами відірвав праву руку. Тоді дівчину відпустили, і вона в присутності багатьох свідків ревно молилася за батька, який повністю зцілився. Свідки цього дива - батько св. Ірини, а також багато інших осіб - відреклися від язичництва, прийняли християнство і присвятили себе служінню Господу. Св. Ірина далі невпинно проповідувала вчення Христового Євангелія. І Седекія, новий правитель міста, заборонив їй проповідувати і поширювати християнство. Св. Ірина відмовилася виконувати його накази, і тоді правитель наказав кинути її у рів, який кишів отруйними зміями і скорпіонами. І десять днів ніщо не могло заподіяти йому ніякої шкоди. Таке диво правитель розцінив як чаклунство і наказав розрізати св. Ірину пилкою. І пила ламалася одна за одною, і тільки від четвертої пили тіло покрилося кров'ю. Тоді Седекія з насмішкою сказав: "Де ж твій Бог, коли у Нього є сила, нехай допоможе тобі". Раптом піднялася страшна буря, почалася сильна злива, багато язичників увірували в Христа і повстали проти свого мучителя. Твердість віри, непохитність і терпіння св. Ірини звернули до Христа багато людей в її місті, а також і далеко за його межами. Ще якийсь час по тому Свята Ірина несла людям мир Христа і Його науку. У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наближається день її смерті. Св. Ірина у супроводі свого вчителя Апеліана та інших християн пішла за місто, де були гірські печери. Ознаменувавши себе хрестом, вона увійшла в одну з печер і після цього вхід закрили. Коли на четвертий день християни увійшли в печеру, то тіла святої там не знайшли. День пам'яті св. Ірини, що невпинно трудилася на Божій ниві і стала великим свідком віри для своїх сучасників і кожного з нас, за церковним календарем відзначається 18 травня. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/32/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/2K2IIBRS5sw

Зарваниця :: Свята і славна мучениця Ірина :: Сподобалось442


Шановні користувачі порталу!

Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.

Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.

Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.

До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.

Дякуємо за увагу. Адміністрація сайту